Ніколи звідти

Місто травневих гроз,
Сірості на світанку.
Безалкогольний невроз
Пасує до вишиванки.

Сонце після грози
Цілиться в спину хмарі.
Ніби на терези
Квіти кладе зів'ялі.

Трохи сумних думок
З іншого боку світлих,
Навіть до літа крок,
І вже ніколи звідти.

Гойдалки почуттів
Оголені і відверті.
Що як і цих життів
Знову забракне смерті?

А  у клепсидрі час
Відлік веде зворотній.
Що як останній раз
Було у нас сьогодні?