Січневе

Після найдовшої ночі
сонце цілує весну,
Знаю і ти, мій хлопче,
зможеш пройти пітьму!
Буду твоєю тінню,
Від тебе в єдиний крок.
Небо молочно-синє
легше тримати вдвох.
В самої  не стане сили,
Як твій не почую спів.
Де тріпотіли крила,
Слід зарубцьованих слів.
Шерех поза спиною,
Наче фантомний біль,
Можу лише з тобою
Неба долати синь.