Жовтневе

Не до тебе. До місяця, й може безмежне вище.
Всі ці звернення поступово втрачають сенс.
Ти потрібен і холодно, осінь скидає листя,
Небо змінює колір, обнуляє життя на смерть.

Вже зачинені вікна, заклеєні навхрест скотчем.
І за ними пейзажі - сепія та іржа.
Я за звичкою світло лишаю, і так щоночі.
Хоч і знаю, не буде зі Сходу твого дзвінка.