Ще один день позаду

Ще один день позаду, який провожу без тебе.
Сакури облітають надто вже символічно.
Чутно дитячий сміх, сонце вдягає рожеве,
Змахую в сутінках сльози жестом звичним.

Ти на один день ближче, ще б пережити вечір…
Як пережити вічність, яка не єднає нас?
Серцю набридло битись, серце планує втечу.
Замість цілунку прощання дарує прощальний спазм.

Але ж я пташка-Фенікс, ранком зберусь з думками,
Серцю пробачу втечу, попіл змахну з крила.
Буду щасливо всміхатись, співати і пити каву,
Переживати вічність, тільки би ти чекав.
2008