Ангелу мiй, вже весна!

Ангелу мій, вже ВЕСНА!
Вдихаю на повні груди.
Перші проліски у лісах,
На вустах ім’я твоє, любий!

Ти мене збережи, не лиши,
Охоронцю, будь моїм смислом.
Щоб писались ТАКІ вірші
Від яких оживає місто.

Щоб бруківка зітхала від сліз,
Від дощу та моїх легких кроків.
Коли загублюсь серед міст,
вулиць сумних, одиноких.

Затули мені очі. Мовчи.
Обійми. Покохай. Востаннє!
Через вічність мені прокричи,
Якщо раптом мене не стане.